Panax ginseng – Женьшень справжній

Наукова назва корейського женьшеню – Panax Ginseng  C.A. Meyer.

Женьшень – трав’яниста багаторічна рослина сімейства Аралієвих заввишки 20 – 50 см. Він відноситься до повільно зростаючих рослин з м’ясистим коренем. Цвіте 1-3 парасольками, у кожному з яких – 15-30 квіток із жовто-зеленим віночком. Плоди – горохові круглої форми, яскраво червоного кольору, гладкі блискучі кістянки, які містять по 2 насінини. Рослина зазвичай має 3 листи, кожен з яких має від 3 до 5 листочків завдовжки 5-10 см.

Женьшень належить до тінелюбних рослин, т.к. не переносить сонячного світла. Він росте зазвичай у холодному кліматі у густих лісах, на схилах гір. У медицині використовується листя, ягоди та коріння женьшеню. Найбільшою цінністю для медичного застосування мають коріння женьшеню, оскільки мають здатність накопичувати корисні речовини у великих кількостях. Тому з кореня виготовляють женьшень в гранулах, капсупах, сиропи та інші форми препаратів.

Види женьшеню

Рід Panax належить до сімейства Аралієвих і складається з 12 видів, основні з яких:

• Panax ginseng C.A.Meyer: наукова назва цього виду – женьшень справжній (в ін. джерелах – женьшень звичайний). Ареал зростання женьшеню теперішнього досить широкий – північний Китай, Корея. Цілком зрозуміло, чому цей вид рослини має так багато назв: корейський женьшень, китайський женьшень, азіатський женьшень, уссурійський женьшень, східний женьшень, алтайський женьшень.
• Panax quinquefolium L: женьшень п’ятилистний або американський женьшень (Xiyangshen); зростає у південній Канаді та США.
• Panax notoginseng або Panax pseudoginseng: женьшень хибний, або нотогінсенг, виростає в Китаї, він також називається Tienchi або Sanchi (San qi у китайській вимові).
• Panax japonicus (T.Nees) C. A. Meyer: японський женьшень.
• Panax vietnamensis: в’єтнамський женьшень – відкритий у В’єтнамі.
• Panax pseudoginseng: зростає в Непалі та східних Гімалаях.

Panax Ginseng C. A. Meyer – найбільш широко використовуваний вид женьшеню, який своєю популярністю завдячує особливому унікальному складу, що забезпечує його фармакологічні ефекти. P. ginseng C. A. Meyer, P. quinquefolium L, та P. notoginseng мають на організм людини позитивний фізіологічний та фармакологічний вплив; тому проводяться великі дослідження саме цих видів женьшеню.

Ложні «женьшені» або… коли чужа слава не дає спокою…

Назва «женьшень» досить часто використовується неправильно. Так називають велику кількість різноманітних рослин різних сімейств. Нічого спільного з родом женьшень і, тим більше його унікальними властивостями, ці рослини не мають.

Ось приблизний перелік усіляких «женень»:

• Gynostemma pentaphyllum: гіностемма п’ятилистна, яку також називають Південний женьшень, або джіаогулан (Jiaogulan).
• Eleutherococcus senticosus: елеутерокок, або Сибірський женьшень. Він був знайдений у Східному Сибіру, ​​має адаптогенні властивості. Назва “сибірський женьшень” – маркетинговий прийом. Він має деревоподібний, а не м’ясистий корінь; містить елеутерозиди, а не гінзенозиди, отже, не відноситься до роду женьшень.
• Pseudostellaria heterophylla: зірочка різнолиста, або Prince ginseng.
• Withania somnifera: витання снодійна, звана також Індійський женьшень, або ашваганда (Ashwagandha).
• Pfaffia paniculata: корінь суми, або бразильський женьшень.
• Lepidium meyenii: Маку перуанську, або Перуанський женьшень.
• Oplopanax horridus: аманиха, або Аляскинський женьшень.
• Angelica sinensis: дягіль китайський, або жіночий женьшень (Dong Quai).
• Лофант анісовий, або Північний женьшень.
• Rhodiola rosea: родіола рожева, або женьшень Тибету. Цю рослину також називають сибірським женьшенем або Карпатським женьшенем.
• Gastrodia elata Blume: висока гастродія, яка називається в народі пузатка або нанайський женьшень.
• Український женьшень. Які рослини тільки не називають цією вигадливою назвою: оман, ехінацея, залізняк, лопух і навіть … хрін.